Коли освітня система України буде відповідати системі ЄС

На минулому тижні міністр освіти Сергій Шкарлет заявив, що стратегічна мета МОН — «синхронізувати» український освітній простір з країнами ЄС. Про це йшлося на зустрічі Сергія Шкарлета з міністерствами освіти країн Балтії, Польщі та Чехії. За результатами створити робочу групу з цих питань.

Що вже зроблено і що ще потрібно зробити для такої «синхронізації»? 

По-перше, МОН провели реформу освіти «Нова українська школа» (НУШ). Вона закріплена законом «Про освіту», який розробляли з урахуванням рекомендацій Європарламенту і Ради Європи. З 2018–2019 н.р. всі перші класи навчаються за новими стандартами, коли знання набуваються через діяльність. 

Важливим є й узгодження тривалості здобуття освіти. Адже найнижча тривалість здобуття повної загальної середньої освіти у ЄС — 12 років. В Україні — 11 років. Перехід на 12-річну освіту відбудеться поетапно до 2027 року, коли до 10 класу підуть учні, які від першого класу вчаться за програмою НУШ.

На пострадянському простору Європи залишилися лише три держави, крім України, повна середня освіта в яких триває 11 років. Це: Азербайджан, Білорусь і Росія. 

У 16 країнах Європи обов’язковою також є дошкільна освіта різної тривалості. Наш закон «Про освіту» також вважає обов’язковою дошкільну освіту дітей п’ятирічного віку, але це не підкріплено Конституцією. 

А ось старша школа в ЄС не є обов’язковою, в Україні — невід’ємна. У країнах Європи понад 95 % школярів продовжують навчання в старшій школі попри її необов’язковість. 

Навчання в старшій школі відбувається за академічними (поглиблено вивчати певні предмети) чи професійними (здобувати певну професію) програмами, на вибір учня.  

З 2027 року старша школа буде реформована за таким само принципом, як в ЄС.  

Як передбачає реформа НУШ, шкільна освіта буде поділятися на три рівні: 

• початкова — з 1 по 4 рік навчання, 
• базова з 5 по 9 рік (і має назву — гімназія),
• старша профільна школа з 10 по 12 рік (і має назву — ліцей). 

Профільна школа має дати школярам можливість вибрати напрям, за яким вони хочуть навчатися. Фізико-математичний, філологічний, географічний чи інший. Профільність допоможе покращити якість освіти й підготувати школярів до університету та роботи.

Інтеграція з європейською системою дасть можливість визнання набутих знань, навичок, оцінок в країнах ЄС, — і відповідно до документів про освіту.